Випадки захворювання на сибірку спостерігаються у всіх країнах світу. У минулому вона була одним із найпоширеніших інфекційних захворювань.
Останні спалахи сибірки, які реєструвалися в Україні:
2003 рік – Харківська область – 1 випадок;
2004 рік – Чернівецька область – 3 випадки;
2008 рік – Миколаївська область – 1 випадок;
2012 рік – Черкаська область – 1 випадок.
І от нещодавно, відповідно до офіційного повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, у селі Міняйлівка оголосили карантин із проведенням обов’язкових заходів з недопущення поширення захворювання на сибірку відповідно до діючих нормативно-правових вимог.
Сибірка – гостре, особливо небезпечне захворювання всіх видів сільськогосподарських домашніх і диких тварин. яке спричиняється мікробами Bacillus anthracis (міжнародна назва цієї хвороби Антракс). Сибірка може вражати і людину. На це захворювання найчастіше хворіють люди, які працюють із тваринами та тваринними продуктами — кістками, вовною, шкірою, м’ясом. Зараження найчастіше відбувається під час забою худоби, зняття шкіри з хворої тварини, розрізування м’яса худоби, яка хворіла на сибірку.
Основне джерело інфекції — хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, з’ївши траву, інші корми або випивши інфікованої води.
Інфекція передається наступними шляхами:
-контактний — через пошкоджену (навіть мікротравмами) шкіру або слизові оболонки під час догляду за хворими тваринами; під час обробки туш, зняття шкури і поховання трупів загиблих тварин; із зараженим спорами сибірки ґрунтом під час земляних робіт;
-аліментарний — через приготування і вживання їжі з м’яса, отриманого від хворих тварин;
-аерогенний (повітряно-пиловий) — шляхом інгаляції спор;
-трансмісивний — через укуси комах (ґедзів, мух, комарів).
Профілактика щодо недопущення інфікування сибіркою повинна бути спрямована на наступне:
-купувати м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів під контролем;
-виконувати ветеринарно-санітарні правила під час догляду за тваринами;
-не здійснювати забій сільськогосподарських тварин без попереднього ветеринарного огляду;
-люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм, щоб убезпечити від хвороби себе та інших;
-худоба, яка утримується в господарствах різних форм власності, в тому числі і в особистому підсобному господарстві, обов’язково має бути щеплена проти сибірки згідно з плановими щепленнями у визначені терміни.
При будь-якій підозрі на захворювання тварин – негайно повідомляйте обслуговуючого лікаря державної установи ветеринарної медицини для подальшого встановлення діагнозу.
Лише суворе дотримання ветеринарно-санітарних вимог дає можливість уникнути виникнення і поширення сибірки.
29.11.2018
Заходи з профілактики та боротьби із сибіркою у тварин
Випадки захворювання на сибірку спостерігаються у всіх країнах світу. У минулому вона була одним із найпоширеніших інфекційних захворювань.
Останні спалахи сибірки, які реєструвалися в Україні:
2003 рік – Харківська область – 1 випадок;
2004 рік – Чернівецька область – 3 випадки;
2008 рік – Миколаївська область – 1 випадок;
2012 рік – Черкаська область – 1 випадок.
І от нещодавно, відповідно до офіційного повідомлення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, у селі Міняйлівка оголосили карантин із проведенням обов’язкових заходів з недопущення поширення захворювання на сибірку відповідно до діючих нормативно-правових вимог.
Сибірка – гостре, особливо небезпечне захворювання всіх видів сільськогосподарських домашніх і диких тварин. яке спричиняється мікробами Bacillus anthracis (міжнародна назва цієї хвороби Антракс). Сибірка може вражати і людину. На це захворювання найчастіше хворіють люди, які працюють із тваринами та тваринними продуктами — кістками, вовною, шкірою, м’ясом. Зараження найчастіше відбувається під час забою худоби, зняття шкіри з хворої тварини, розрізування м’яса худоби, яка хворіла на сибірку.
Основне джерело інфекції — хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, з’ївши траву, інші корми або випивши інфікованої води.
Інфекція передається наступними шляхами:
-контактний — через пошкоджену (навіть мікротравмами) шкіру або слизові оболонки під час догляду за хворими тваринами; під час обробки туш, зняття шкури і поховання трупів загиблих тварин; із зараженим спорами сибірки ґрунтом під час земляних робіт;
-аліментарний — через приготування і вживання їжі з м’яса, отриманого від хворих тварин;
-аерогенний (повітряно-пиловий) — шляхом інгаляції спор;
-трансмісивний — через укуси комах (ґедзів, мух, комарів).
Профілактика щодо недопущення інфікування сибіркою повинна бути спрямована на наступне:
-купувати м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів під контролем;
-виконувати ветеринарно-санітарні правила під час догляду за тваринами;
-не здійснювати забій сільськогосподарських тварин без попереднього ветеринарного огляду;
-люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм, щоб убезпечити від хвороби себе та інших;
-худоба, яка утримується в господарствах різних форм власності, в тому числі і в особистому підсобному господарстві, обов’язково має бути щеплена проти сибірки згідно з плановими щепленнями у визначені терміни.
При будь-якій підозрі на захворювання тварин – негайно повідомляйте обслуговуючого лікаря державної установи ветеринарної медицини для подальшого встановлення діагнозу.
Лише суворе дотримання ветеринарно-санітарних вимог дає можливість уникнути виникнення і поширення сибірки.