Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення опору дитячого організму до захворювань, нормального росту і розвитку дітей, які виховуються у дошкільних навчальних закладах.
Режим харчування залежить від режиму роботи дошкільного навчального закладу і затверджується керівником закладу. Для груп, які працюють менше 6 годин, організація харчування, його форми і кратність визначаються за домовленістю з батьками чи особами, які їх замінюють. Якщо діти перебувають у дошкільному навчальному закладі не більше 4 годин, то їх (за бажанням батьків) харчування не обов’язкове. Діти, які перебувають у закладі більше 4 годин забезпечуються харчуванням, при чьому режим харчування може бути одно – або дворазовий з інтервалами між прийомами їжі не більше 3-4 годин.
При 10,5 і 12 годинному перебуванні дітей у закладі режим харчування повинен бути триразовим: орієнтовно для ясельних груп – сніданок 8.00-8.20, обід 11.30-12.00, вечеря 15.30-16.00; для дошкільних груп – сніданок 8.30-8.50, обід 12.30-13.00, вечеря 16.30-16.50.
При перебуванні дітей у дошкільному навчальному закладі більше 12 годин організовують обов’язкове чотириразове харчування з вечерею о 19.00-19.30.
Для дітей, що перебувають у закладі цілодобово (інтернатна група), перед нічним сном передбачено додатковий п’ятий прийом їжі (склянка кефіру, ряжанки, йогурту з хлібом або печивом тощо).
Розподіл їжі за калорійністю протягом дня повинен бути наступним: сніданок – 25 %, обід – 35%, підвечірок і вечеря – по 20 %. Об’єм їжі повинен відповідати віку дитини.
З метою попередження захворюваності гострими кишковими інфекціями та харчових отруєнь дітей суворо забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, у тому числі солодкі газовані тощо.
Раціональне харчування в дошкільному навчальному закладі передбачає обов`язкове складання меню, тому фахівцями відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області надається консультативна допомога завідувачам дитячих дошкільних закладів з питань підготовки перспективних меню, а саме:
-Примірне двотижневе меню складається з урахуванням забезпечення сезонними продуктами: свіжими (консервованими, квашеними) овочами, ягодами, фруктами (сухофруктами), соками, варенням тощо. Як приправи і спеції у літній і зимовий періоди року дозволяється використовувати зелень петрушки, кропу, селери, цибулі, часнику тощо, лавровий лист, сік лимону або лимонну кислоту. Зелень може бути парниковою або вирощеною у відкритому ґрунті. У харчуванні дітей забороняється застосування оцту, натуральної кави, напоїв з неї.
-Ураховуючи можливі перебої у постачанні продуктів харчування, у дошкільному навчальному закладі повинен бути двотижневий запас рибних, м’ясних консервів, молочних продуктів тривалого терміну зберігання, фруктів. Запас овочів у дошкільному навчальному закладі повинен бути не більше, ніж на 20 діб, круп, бобових – 30 діб.
-Консерви м’ясні, рибні та овочеві можуть використовуватися, як виняток, при відсутності м’яса, риби, свіжих овочів, але тільки після їх термічної обробки при приготуванні перших і других страв. При цьому необхідно закуповувати натуральні консерви без додавання олії, томату, оцту. Із консервованих фруктових компотів промислового виробництва можна готувати страви тільки після розведення та обов’язкового повторного кип’ятіння. У харчуванні дітей, крім свіжих овочів, рекомендується використовувати солоні (огірки, капусту, яблука).
Щодня на кожний наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого меню, картотеки страв, необхідно складати меню-розклад. Меню-розклад складається окремо для двох вікових груп – дітей віком до 3 років та дітей віком від 3 до 6 (7) років відповідно до затверджених норм харчування.
Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медпрацівником (лікар, медсестра, дієтсестра) або при його відсутності іншою особою, відповідальною за організацію харчування (вихователь, методист тощо), призначеною за наказом керівника закладу (кухар не може бути відповідальним за зняття проб). Медпрацівник або особа, відповідальна за організацію харчування дітей, знімає пробу безпосередньо з казана за 30 хвилин до видачі їжі після рівномірного перемішування страви в об’ємі не більше однієї порції відповідно до переліку страв, які наведено у меню-розкладці, і при тій температурі, при якій уживається страва. При цьому визначають фактичний вихід страв, їх температуру, смакові якості, консистенцію, запах. Кожну частину страви оцінюють за такими критеріями: готовність, форма нарізки, відповідність рецептурі (наявність складових частин страви, у тому числі моркви, цибулі тощо, в котлетах – хліба), наявність сторонніх домішок (погано перебрана крупа, погано почищені овочі тощо).
Зняттю проби не підлягають продукти промислового виробництва – сосиски, тверді сири, кондитерські вироби (цукерки, вафлі, печиво тощо), хліб, масло вершкове, фрукти, ягоди. Оцінюється тільки вага порції цих продуктів.
Щодня необхідно залишати добові проби кожної страви раціону. Добова проба страв є показником якості роботи кухарів закладу.
Проби страв кожного прийому їжі зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня, наприклад сніданок до закінчення сніданку наступного дня, обід до закінчення обіду наступного дня тощо.
Поруч з вікном видачі їжі з харчоблоку обов’язково вивішується графік видачі їжі та денне меню із зазначенням виходу кожної страви, яке завірено керівником і медичним працівником закладу. Перед харчоблоком і в групах повинні бути вивішені таблиці, в яких визначається об’єм порції, що мають отримати діти кожної з вікових груп.
Робота харчоблоку повинна бути організована так, щоб готові страви на останній прийом їжі видавались безпосередньо після їх приготування або проміжок часу між закінченням приготування страви та вживанням її дітьми не перевищував 30 хвилин.
Не дозволяється садити дітей за столи до закінчення сервірування. В ясельних групах годування дітей, які можуть їсти самостійно, організують так, щоб вони не чекали їжу. Їх годують невеликими групами, одночасно по 3 – 4 дитини за столом. Після вживання першої страви дітям необхідно відразу подавати другу страву тощо.
Для забезпечення дітей вітаміном С необхідно проводити обов’язкову С- вітамінізацію страв аскорбіновою кислотою, за організацію якої відповідають керівник, кухар та медичний працівник закладу.
Необхідно вітамінізувати перші або треті страви обіду (борщ, овочевий суп, компот, чай, кисіль). С-вітамінізація проводиться безпосередньо за 15 хвилин до видачі їжі при температурі страв не вище 45 – 60ᵒ С. Аскорбінова кислота вноситься з розрахунку: 30мг для дітей віком до 1-го року, 35мг – до 3-х років, 40мг – від 3-х до 7-ми років.
В умовах ускладнення епідемічної ситуації (епідемія грипу, спалахи респіраторно-вірусних інфекцій) в дошкільних навчальних закладах додаткову вітамінізацію необхідно проводити з жовтня або з моменту виникнення загрози розповсюдження захворювань.
Вихователі та помічники вихователів дошкільного навчального закладу повинні брати активну участь в організації харчування дітей, формувати у них культуру харчування та розуміння значення прийому їжі для нормального функціонування організму.
Правильно організоване, поживне, багате на вітаміни харчування – добрий засіб зміцнення організму дитини.
16.10.2018
Загальні вимоги до організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах
Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення опору дитячого організму до захворювань, нормального росту і розвитку дітей, які виховуються у дошкільних навчальних закладах.
Режим харчування залежить від режиму роботи дошкільного навчального закладу і затверджується керівником закладу. Для груп, які працюють менше 6 годин, організація харчування, його форми і кратність визначаються за домовленістю з батьками чи особами, які їх замінюють. Якщо діти перебувають у дошкільному навчальному закладі не більше 4 годин, то їх (за бажанням батьків) харчування не обов’язкове. Діти, які перебувають у закладі більше 4 годин забезпечуються харчуванням, при чьому режим харчування може бути одно – або дворазовий з інтервалами між прийомами їжі не більше 3-4 годин.
При 10,5 і 12 годинному перебуванні дітей у закладі режим харчування повинен бути триразовим: орієнтовно для ясельних груп – сніданок 8.00-8.20, обід 11.30-12.00, вечеря 15.30-16.00; для дошкільних груп – сніданок 8.30-8.50, обід 12.30-13.00, вечеря 16.30-16.50.
При перебуванні дітей у дошкільному навчальному закладі більше 12 годин організовують обов’язкове чотириразове харчування з вечерею о 19.00-19.30.
Для дітей, що перебувають у закладі цілодобово (інтернатна група), перед нічним сном передбачено додатковий п’ятий прийом їжі (склянка кефіру, ряжанки, йогурту з хлібом або печивом тощо).
Розподіл їжі за калорійністю протягом дня повинен бути наступним: сніданок – 25 %, обід – 35%, підвечірок і вечеря – по 20 %. Об’єм їжі повинен відповідати віку дитини.
З метою попередження захворюваності гострими кишковими інфекціями та харчових отруєнь дітей суворо забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, у тому числі солодкі газовані тощо.
Раціональне харчування в дошкільному навчальному закладі передбачає обов`язкове складання меню, тому фахівцями відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області надається консультативна допомога завідувачам дитячих дошкільних закладів з питань підготовки перспективних меню, а саме:
-Примірне двотижневе меню складається з урахуванням забезпечення сезонними продуктами: свіжими (консервованими, квашеними) овочами, ягодами, фруктами (сухофруктами), соками, варенням тощо. Як приправи і спеції у літній і зимовий періоди року дозволяється використовувати зелень петрушки, кропу, селери, цибулі, часнику тощо, лавровий лист, сік лимону або лимонну кислоту. Зелень може бути парниковою або вирощеною у відкритому ґрунті. У харчуванні дітей забороняється застосування оцту, натуральної кави, напоїв з неї.
-Ураховуючи можливі перебої у постачанні продуктів харчування, у дошкільному навчальному закладі повинен бути двотижневий запас рибних, м’ясних консервів, молочних продуктів тривалого терміну зберігання, фруктів. Запас овочів у дошкільному навчальному закладі повинен бути не більше, ніж на 20 діб, круп, бобових – 30 діб.
-Консерви м’ясні, рибні та овочеві можуть використовуватися, як виняток, при відсутності м’яса, риби, свіжих овочів, але тільки після їх термічної обробки при приготуванні перших і других страв. При цьому необхідно закуповувати натуральні консерви без додавання олії, томату, оцту. Із консервованих фруктових компотів промислового виробництва можна готувати страви тільки після розведення та обов’язкового повторного кип’ятіння. У харчуванні дітей, крім свіжих овочів, рекомендується використовувати солоні (огірки, капусту, яблука).
Щодня на кожний наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого меню, картотеки страв, необхідно складати меню-розклад. Меню-розклад складається окремо для двох вікових груп – дітей віком до 3 років та дітей віком від 3 до 6 (7) років відповідно до затверджених норм харчування.
Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медпрацівником (лікар, медсестра, дієтсестра) або при його відсутності іншою особою, відповідальною за організацію харчування (вихователь, методист тощо), призначеною за наказом керівника закладу (кухар не може бути відповідальним за зняття проб). Медпрацівник або особа, відповідальна за організацію харчування дітей, знімає пробу безпосередньо з казана за 30 хвилин до видачі їжі після рівномірного перемішування страви в об’ємі не більше однієї порції відповідно до переліку страв, які наведено у меню-розкладці, і при тій температурі, при якій уживається страва. При цьому визначають фактичний вихід страв, їх температуру, смакові якості, консистенцію, запах. Кожну частину страви оцінюють за такими критеріями: готовність, форма нарізки, відповідність рецептурі (наявність складових частин страви, у тому числі моркви, цибулі тощо, в котлетах – хліба), наявність сторонніх домішок (погано перебрана крупа, погано почищені овочі тощо).
Зняттю проби не підлягають продукти промислового виробництва – сосиски, тверді сири, кондитерські вироби (цукерки, вафлі, печиво тощо), хліб, масло вершкове, фрукти, ягоди. Оцінюється тільки вага порції цих продуктів.
Щодня необхідно залишати добові проби кожної страви раціону. Добова проба страв є показником якості роботи кухарів закладу.
Проби страв кожного прийому їжі зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня, наприклад сніданок до закінчення сніданку наступного дня, обід до закінчення обіду наступного дня тощо.
Поруч з вікном видачі їжі з харчоблоку обов’язково вивішується графік видачі їжі та денне меню із зазначенням виходу кожної страви, яке завірено керівником і медичним працівником закладу. Перед харчоблоком і в групах повинні бути вивішені таблиці, в яких визначається об’єм порції, що мають отримати діти кожної з вікових груп.
Робота харчоблоку повинна бути організована так, щоб готові страви на останній прийом їжі видавались безпосередньо після їх приготування або проміжок часу між закінченням приготування страви та вживанням її дітьми не перевищував 30 хвилин.
Не дозволяється садити дітей за столи до закінчення сервірування. В ясельних групах годування дітей, які можуть їсти самостійно, організують так, щоб вони не чекали їжу. Їх годують невеликими групами, одночасно по 3 – 4 дитини за столом. Після вживання першої страви дітям необхідно відразу подавати другу страву тощо.
Для забезпечення дітей вітаміном С необхідно проводити обов’язкову С- вітамінізацію страв аскорбіновою кислотою, за організацію якої відповідають керівник, кухар та медичний працівник закладу.
Необхідно вітамінізувати перші або треті страви обіду (борщ, овочевий суп, компот, чай, кисіль). С-вітамінізація проводиться безпосередньо за 15 хвилин до видачі їжі при температурі страв не вище 45 – 60ᵒ С. Аскорбінова кислота вноситься з розрахунку: 30мг для дітей віком до 1-го року, 35мг – до 3-х років, 40мг – від 3-х до 7-ми років.
В умовах ускладнення епідемічної ситуації (епідемія грипу, спалахи респіраторно-вірусних інфекцій) в дошкільних навчальних закладах додаткову вітамінізацію необхідно проводити з жовтня або з моменту виникнення загрози розповсюдження захворювань.
Вихователі та помічники вихователів дошкільного навчального закладу повинні брати активну участь в організації харчування дітей, формувати у них культуру харчування та розуміння значення прийому їжі для нормального функціонування організму.
Правильно організоване, поживне, багате на вітаміни харчування – добрий засіб зміцнення організму дитини.