Останніми роками на Херсонщині збільшуються насадження плодових культур. Отримання гарних врожаїв та якісної продукції з будь-якої плодової культури – це кропітка та постійна робота агронома. Прихід осені ніяк не зупиняє турботу про дерева. Хоча рослинне життя в саду завмирає і дерева впадають у зимову сплячку, це не привід призупиняти роботи з плодовими насадженнями. Для доброї перезимівлі вони потребують ретельного догляду і в осінньо-зимовий період.
Восени треба приготувати дерева до настання холодів. Особливу увагу в цей період слід звернути на стан і захист стовбура та скелетних гілок. Стовбур або штамб – магістраль обміну поживними речовинами між кореневою системою й кроною дерева. Навіть незначне пошкодження штамба погіршує цей обмін, а сильне пошкодження може призвести до загибелі всього дерева. Обрізування дерев і знищення уражених гілок сприяють поліпшенню фітосанітарного стану насаджень, зменшенню кількості зимуючих стадій шкідників і збудників хвороб, зокрема жука яблуневого квіткоїда, кліщів, яйцекладок шовкопрядів, листовійок, попелиць, гусениць яблуневої горностаєвої молі, яблуневої плодожерки, червиці в’їдливої, збудників борошнистої роси, парші та інших, що зимують у тріщинах штамбів або під корою.
Рихлення ґрунту в пристовбурних колах краще проводити при середньодобовій температурі нижче 80 С – це сприятиме загибелі зимуючих стадій багатьох видів шкідників, зокрема вишневої мухи, яблуневої плодожерки та плодового пильщика.
У районах, де утворюється невеликий сніговий покрив, через заморозки може вимерзати коріння дерев. Вберегти коріння від вимерзання допоможе мульчування пристовбурного кола шаром 10-15 см. Мульчування є також важливим заходом збереження вологи в ґрунті. Для цього в якості мульчі використовують листя, тирсу, лушпиння соняшнику, торф, перегній.
Для нашого степового садівництва характерні випадки підмерзання коренів через осінньо-зимову посуху. Щоб уникнути цього, в садах проводять пізньоосіннє вологозарядне поливання, яке достатньою мірою зволожує ґрунт і захищає коріння від підмерзання.
Для збереження нижньої частини штамба здійснюють осіннє підгортання ґрунту. Слід звернути увагу на вчасність проведення цієї нескладної операції. Іноді садівники поспішають з підгортанням і проводять його передчасно, що призводить до підпрівання кори. Підпрівати кора штамба може дуже вузькою смугою (2-3 мм завширшки по колу), тому її часом важко помітити. Підгортання треба проводити лише за стійких заморозків, коли на ґрунті утворюється невелика замерзла кірка. Її знімають і талим грунтом підгортають дерево. Ґрунт слід брати з міжрядь, повертаючи його навесні на колишнє місце. Знімати грунт навесні треба пошарово, в міру його відтаювання.
Багато хто звик проводити вапнування стовбура й скелетних гілок плодових дерев навесні, але це буде незайвим у нашому регіоні і восени, бо вапнування захищає від сонячних опіків, морозобоїн та шкідників. Біла поверхня стовбура, вкрита вапном, відбиває прямі сонячні промені й тому дія різких коливань температури знижується. Ароматичні речовини, що можуть містити розчини для вапнування, врятують дерева й від гризунів. Вапнування проводять до настання морозів у суху погоду в жовтні-листопаді. Перед побілкою стовбур за допомогою металевої щітки зачищають від старої відмерлої кори, моху й лишайників. Роблять це у вологу погоду, коли відмерла кора легко знімається.
Засоби для вапнування можна приготувати самостійно або придбати готові розчини в спеціалізованих магазинах.
Для приготування розчину потрібно: 2,5 кг вапна і 0,5 л мідного купоросу розвести окремо у відрі води, а потім додати 200 г столярного клею. Клей необхідне для того, щоб вапнування не змивалося з кори дощем. Якщо шар вапнування постраждав, його слід відновити якомога раніше навесні, тільки-но потепліє, коли штамби дерев звільняться від снігу. Дерева можна повністю обприскати вапняним молоком (свіжо гашене вапно й вода у співвідношенні 1:5 з додаванням у розчин столярного клею для кращого прилипання). Роблять таке обприскування після того, як опаде все листя.
Сади є звичайним місцем перезимівлі гризунів, що знаходять тут чудові умови для годівлі й укриття. Особливо приваблює мишей товста соковита кора молодих дерев у нижній частині стовбура, біля самої землі. Дуже часто гризуни об’їдають кору навколо всього стовбура кільцем, унаслідок чого порушується переміщення поживних речовин у рослині і дерево дуже швидко гине. Видалення з саду рослинних решток і сміття – важливий захід боротьби з гризунами, який зменшить їм кормову базу й захистить дерева.
Щоб перешкодити просуванню мишей під снігом, треба втоптати сніг навколо дерев і по периметру ділянки. Ущільнені ділянки снігу є нездоланною перешкодою для вільного просування гризунів. Ефективний засіб боротьби з гризунами – застосування отруйних принад, які можна придбати у спеціалізованих магазинах.
Велику небезпеку садам завдають, зайці, обгризаючи кору на стовбурах і гілках, молоді пагони плодових дерев.
Для відлякування зайців під деревами рекомендується розсипати попіл, торф’яні крихти або тирсу, змочені 5-10% креоліном. Ефективним є вапнування стовбура та скелетних гілок відлякувальною сумішшю до передбачуваного рівня снігу: глина (3-4 кг), коров’як (3-4 кг) із додаванням 100 г креоліну або 50 г карболової кислоти (на 10 л суміші). До суміші додають воду й розмішують її до стану густої сметани. Така суміш ефективна й проти мишоподібних гризунів.
Ще один спосіб – провести шматком сала по основних гілках чи прикрепити невеликі кружальця з картону пофарбовані у чорний колір нитками до гілок (два-три на дерево), оскільки зайців лякає рух чорних предметів.
На присадибних ділянках та у молодих садах для уникнення пошкоджень дерев сонячними опіками, морозобійними тріщинами, мишами та зайцями штамби й основи скелетних гілок обв’язують різними матеріалами (сухі стебла осоки, очерету, кукурудзи, соняшнику, малини, картопляне та помідорне бадилля, хвойне гілля, толь, руберойд, металеві сітки тощо). Хвойним гіллям обмотують стовбур дерева, спрямовуючи гілляку голками донизу, починаючи від самої землі. Толь і руберойд накладають на стовбур щільно, на 5-10 см заглиблюють у землю нижню частину. Чорна поверхня цих матеріалів перегрівається на сонці, що може призвести до опіку кори. Тому спочатку стовбури обертають мішковиною, ганчіркою або двома-трьома шарами газети й лише потім толем або руберойдом. Зверху зазор між стовбуром і руберойдом закривають ганчіркою, папером або шматочками глини, щоб убезпечитися від потрапляння вологи. Знімають пов’язку після сходу снігового покриву.
Дуже ефективно використовувати обв’язування капроном або склотканиною. Ними ретельно обмотують стовбури прямо від поверхні ґрунту. Миші не гризуть таку тканину, тож її можна накладати задовго до осінніх холодів у суху погоду.
Сподіваємось, що наші рекомендації стануть вам у нагоді.
04.10.2018
Захист дерев в осінньо-зимовий період
Останніми роками на Херсонщині збільшуються насадження плодових культур. Отримання гарних врожаїв та якісної продукції з будь-якої плодової культури – це кропітка та постійна робота агронома. Прихід осені ніяк не зупиняє турботу про дерева. Хоча рослинне життя в саду завмирає і дерева впадають у зимову сплячку, це не привід призупиняти роботи з плодовими насадженнями. Для доброї перезимівлі вони потребують ретельного догляду і в осінньо-зимовий період.
Восени треба приготувати дерева до настання холодів. Особливу увагу в цей період слід звернути на стан і захист стовбура та скелетних гілок. Стовбур або штамб – магістраль обміну поживними речовинами між кореневою системою й кроною дерева. Навіть незначне пошкодження штамба погіршує цей обмін, а сильне пошкодження може призвести до загибелі всього дерева. Обрізування дерев і знищення уражених гілок сприяють поліпшенню фітосанітарного стану насаджень, зменшенню кількості зимуючих стадій шкідників і збудників хвороб, зокрема жука яблуневого квіткоїда, кліщів, яйцекладок шовкопрядів, листовійок, попелиць, гусениць яблуневої горностаєвої молі, яблуневої плодожерки, червиці в’їдливої, збудників борошнистої роси, парші та інших, що зимують у тріщинах штамбів або під корою.
Рихлення ґрунту в пристовбурних колах краще проводити при середньодобовій температурі нижче 80 С – це сприятиме загибелі зимуючих стадій багатьох видів шкідників, зокрема вишневої мухи, яблуневої плодожерки та плодового пильщика.
У районах, де утворюється невеликий сніговий покрив, через заморозки може вимерзати коріння дерев. Вберегти коріння від вимерзання допоможе мульчування пристовбурного кола шаром 10-15 см. Мульчування є також важливим заходом збереження вологи в ґрунті. Для цього в якості мульчі використовують листя, тирсу, лушпиння соняшнику, торф, перегній.
Для нашого степового садівництва характерні випадки підмерзання коренів через осінньо-зимову посуху. Щоб уникнути цього, в садах проводять пізньоосіннє вологозарядне поливання, яке достатньою мірою зволожує ґрунт і захищає коріння від підмерзання.
Для збереження нижньої частини штамба здійснюють осіннє підгортання ґрунту. Слід звернути увагу на вчасність проведення цієї нескладної операції. Іноді садівники поспішають з підгортанням і проводять його передчасно, що призводить до підпрівання кори. Підпрівати кора штамба може дуже вузькою смугою (2-3 мм завширшки по колу), тому її часом важко помітити. Підгортання треба проводити лише за стійких заморозків, коли на ґрунті утворюється невелика замерзла кірка. Її знімають і талим грунтом підгортають дерево. Ґрунт слід брати з міжрядь, повертаючи його навесні на колишнє місце. Знімати грунт навесні треба пошарово, в міру його відтаювання.
Багато хто звик проводити вапнування стовбура й скелетних гілок плодових дерев навесні, але це буде незайвим у нашому регіоні і восени, бо вапнування захищає від сонячних опіків, морозобоїн та шкідників. Біла поверхня стовбура, вкрита вапном, відбиває прямі сонячні промені й тому дія різких коливань температури знижується. Ароматичні речовини, що можуть містити розчини для вапнування, врятують дерева й від гризунів. Вапнування проводять до настання морозів у суху погоду в жовтні-листопаді. Перед побілкою стовбур за допомогою металевої щітки зачищають від старої відмерлої кори, моху й лишайників. Роблять це у вологу погоду, коли відмерла кора легко знімається.
Засоби для вапнування можна приготувати самостійно або придбати готові розчини в спеціалізованих магазинах.
Для приготування розчину потрібно: 2,5 кг вапна і 0,5 л мідного купоросу розвести окремо у відрі води, а потім додати 200 г столярного клею. Клей необхідне для того, щоб вапнування не змивалося з кори дощем. Якщо шар вапнування постраждав, його слід відновити якомога раніше навесні, тільки-но потепліє, коли штамби дерев звільняться від снігу. Дерева можна повністю обприскати вапняним молоком (свіжо гашене вапно й вода у співвідношенні 1:5 з додаванням у розчин столярного клею для кращого прилипання). Роблять таке обприскування після того, як опаде все листя.
Сади є звичайним місцем перезимівлі гризунів, що знаходять тут чудові умови для годівлі й укриття. Особливо приваблює мишей товста соковита кора молодих дерев у нижній частині стовбура, біля самої землі. Дуже часто гризуни об’їдають кору навколо всього стовбура кільцем, унаслідок чого порушується переміщення поживних речовин у рослині і дерево дуже швидко гине. Видалення з саду рослинних решток і сміття – важливий захід боротьби з гризунами, який зменшить їм кормову базу й захистить дерева.
Щоб перешкодити просуванню мишей під снігом, треба втоптати сніг навколо дерев і по периметру ділянки. Ущільнені ділянки снігу є нездоланною перешкодою для вільного просування гризунів. Ефективний засіб боротьби з гризунами – застосування отруйних принад, які можна придбати у спеціалізованих магазинах.
Велику небезпеку садам завдають, зайці, обгризаючи кору на стовбурах і гілках, молоді пагони плодових дерев.
Для відлякування зайців під деревами рекомендується розсипати попіл, торф’яні крихти або тирсу, змочені 5-10% креоліном. Ефективним є вапнування стовбура та скелетних гілок відлякувальною сумішшю до передбачуваного рівня снігу: глина (3-4 кг), коров’як (3-4 кг) із додаванням 100 г креоліну або 50 г карболової кислоти (на 10 л суміші). До суміші додають воду й розмішують її до стану густої сметани. Така суміш ефективна й проти мишоподібних гризунів.
Ще один спосіб – провести шматком сала по основних гілках чи прикрепити невеликі кружальця з картону пофарбовані у чорний колір нитками до гілок (два-три на дерево), оскільки зайців лякає рух чорних предметів.
На присадибних ділянках та у молодих садах для уникнення пошкоджень дерев сонячними опіками, морозобійними тріщинами, мишами та зайцями штамби й основи скелетних гілок обв’язують різними матеріалами (сухі стебла осоки, очерету, кукурудзи, соняшнику, малини, картопляне та помідорне бадилля, хвойне гілля, толь, руберойд, металеві сітки тощо). Хвойним гіллям обмотують стовбур дерева, спрямовуючи гілляку голками донизу, починаючи від самої землі. Толь і руберойд накладають на стовбур щільно, на 5-10 см заглиблюють у землю нижню частину. Чорна поверхня цих матеріалів перегрівається на сонці, що може призвести до опіку кори. Тому спочатку стовбури обертають мішковиною, ганчіркою або двома-трьома шарами газети й лише потім толем або руберойдом. Зверху зазор між стовбуром і руберойдом закривають ганчіркою, папером або шматочками глини, щоб убезпечитися від потрапляння вологи. Знімають пов’язку після сходу снігового покриву.
Дуже ефективно використовувати обв’язування капроном або склотканиною. Ними ретельно обмотують стовбури прямо від поверхні ґрунту. Миші не гризуть таку тканину, тож її можна накладати задовго до осінніх холодів у суху погоду.
Сподіваємось, що наші рекомендації стануть вам у нагоді.