Міністерство охорони здоров’я України повідомляє, що за інформацією ДЗ «Український центр з контролю та моніторингу захворювань МОЗ України» , дирофіляріоз місцевого характеру виявлявся на 20 адміністративних територіях України. Було зареєстровано 111 спорадичних випадків захворювань людей на дирофіляріоз. Рівень захворюваності становив 0,26 на 100 тис. населення (2014 р. – 0,34; 2015 р. – 0,25).
За офіційними статистичними даними дирофіляріоз, спричинений Dirofilariarepens – єдиний трансмісивний гельмінтоз місцевого характеру, що реєструється в Україні і має тенденцію до зростання. Так, якщо за період з 1975 по 1996 роки на території України був зареєстрований лише 51 випадок у 11 регіонах країни, то за період з 2006 по 2016 роки уже 1706 випадків у 25 регіонах.
За останні 10 років найбільше хворих було зареєстровано у м. Києві -138. По областях за цей період наступна статистика: Дніпропетровська – 156, Донецька – 149, Запорізька -136, Миколаївська – 121, Херсонська – 94, Одеська – 85, Чернігівська – 81, Луганська та Харківська – по 80, Полтавська – 74, Черкаська – 73, Сумська – 71.
У Вінницькій області протягом 2007-2016 років було зареєстровано 29 випадків цього небезпечного захворювання.
Ускладнення епідемічної ситуації з дирофіляріозу в Україні відбувається через сприятливі клімато-екологічні умови для виплоду комарів – активних переносників збудників та неякісну регуляцію їх чисельності; наявність епізоотії серед тварин, передусім собак – основних джерел інвазії та не проведення суцільної дегельмінтизації тварин у вогнищах; недостатнє проведення освітньої роботи серед населення щодо шляхів зараження, проявів захворювання, профілактики дирофіляріозу, включно із захистом від нападу комарів на людей і тварин; недостатньою обізнаністю лікарів з питань діагностики, лікування та профілактики дирофіляріозу.
Дирофіляріоз – це небезпечне захворювання, яке поширене серед тварин (собак, котів, деяких диких ссавців), але останнім часом в Україні почастішали випадки цього захворювання і серед людей. Воно спричиняється Dirofilariarepens — тонким ниткоподібним паразитом, який може досягати до 30 см у довжину і локалізується переважно у підшкірній клітковині.
Основним джерелом збудника у природних умовах є хижі ссавці, а в умовах населених пунктів основну роль у поширенні паразита відіграють, у першу чергу, бродячі собаки.
Людина заражається тільки при укусі кровосисних комах, в основному комарів. Безпосередньо від собак і кішок людина не заражається.
В абсолютній більшості відомих випадків дирофілярії знаходяться під шкірою чи слизовими оболонками. З моменту зараження (укусу комара) до утворення пухлини проходить не менше 1 місяця, а іноді до 2 років.
Перші симптоми захворювання – безболісна пухлина, у місці локалізації якої відчувається сверблячка і печія, набряк, почервоніння, підвищення температури, головний біль, нездужання, погіршення зору. Характерним симптомом захворювання є міграція гельмінта, що виражається в пересуванні чи ущільненні пухлини під шкірою. Відстань, на яку переміщується гельмінт, складає від декількох до десятків сантиметрів, швидкість міграції до 30 см на добу.
Дуже часто вражається орган зору: шкіра повік, кон’юнктива, очне яблуко. Цікаво, що переважає правобічна локалізація, особливо при ураженні очей, обличчя і рук.
Зараженню дирофіляріями піддаються люди різного віку. В організмі людини паразит росте повільно і досягає досить великих розмірів приблизно через 6 місяців.
В усіх випадках необхідне хірургічне видалення паразита.
Медики радять для профілактики захищатися від укусів комарами (засітчення вікон, використання репелентів, електрофумігаторів тощо), правильно утримувати тварин та своєчасно їх оглядати у ветеринара і лікувати.
09.07.2018
Увага, дирофіляріоз в Україні!
Міністерство охорони здоров’я України повідомляє, що за інформацією ДЗ «Український центр з контролю та моніторингу захворювань МОЗ України» , дирофіляріоз місцевого характеру виявлявся на 20 адміністративних територіях України. Було зареєстровано 111 спорадичних випадків захворювань людей на дирофіляріоз. Рівень захворюваності становив 0,26 на 100 тис. населення (2014 р. – 0,34; 2015 р. – 0,25).
За офіційними статистичними даними дирофіляріоз, спричинений Dirofilariarepens – єдиний трансмісивний гельмінтоз місцевого характеру, що реєструється в Україні і має тенденцію до зростання. Так, якщо за період з 1975 по 1996 роки на території України був зареєстрований лише 51 випадок у 11 регіонах країни, то за період з 2006 по 2016 роки уже 1706 випадків у 25 регіонах.
За останні 10 років найбільше хворих було зареєстровано у м. Києві -138. По областях за цей період наступна статистика: Дніпропетровська – 156, Донецька – 149, Запорізька -136, Миколаївська – 121, Херсонська – 94, Одеська – 85, Чернігівська – 81, Луганська та Харківська – по 80, Полтавська – 74, Черкаська – 73, Сумська – 71.
У Вінницькій області протягом 2007-2016 років було зареєстровано 29 випадків цього небезпечного захворювання.
Ускладнення епідемічної ситуації з дирофіляріозу в Україні відбувається через сприятливі клімато-екологічні умови для виплоду комарів – активних переносників збудників та неякісну регуляцію їх чисельності; наявність епізоотії серед тварин, передусім собак – основних джерел інвазії та не проведення суцільної дегельмінтизації тварин у вогнищах; недостатнє проведення освітньої роботи серед населення щодо шляхів зараження, проявів захворювання, профілактики дирофіляріозу, включно із захистом від нападу комарів на людей і тварин; недостатньою обізнаністю лікарів з питань діагностики, лікування та профілактики дирофіляріозу.
Дирофіляріоз – це небезпечне захворювання, яке поширене серед тварин (собак, котів, деяких диких ссавців), але останнім часом в Україні почастішали випадки цього захворювання і серед людей. Воно спричиняється Dirofilariarepens — тонким ниткоподібним паразитом, який може досягати до 30 см у довжину і локалізується переважно у підшкірній клітковині.
Основним джерелом збудника у природних умовах є хижі ссавці, а в умовах населених пунктів основну роль у поширенні паразита відіграють, у першу чергу, бродячі собаки.
Людина заражається тільки при укусі кровосисних комах, в основному комарів. Безпосередньо від собак і кішок людина не заражається.
В абсолютній більшості відомих випадків дирофілярії знаходяться під шкірою чи слизовими оболонками. З моменту зараження (укусу комара) до утворення пухлини проходить не менше 1 місяця, а іноді до 2 років.
Перші симптоми захворювання – безболісна пухлина, у місці локалізації якої відчувається сверблячка і печія, набряк, почервоніння, підвищення температури, головний біль, нездужання, погіршення зору. Характерним симптомом захворювання є міграція гельмінта, що виражається в пересуванні чи ущільненні пухлини під шкірою. Відстань, на яку переміщується гельмінт, складає від декількох до десятків сантиметрів, швидкість міграції до 30 см на добу.
Дуже часто вражається орган зору: шкіра повік, кон’юнктива, очне яблуко. Цікаво, що переважає правобічна локалізація, особливо при ураженні очей, обличчя і рук.
Зараженню дирофіляріями піддаються люди різного віку. В організмі людини паразит росте повільно і досягає досить великих розмірів приблизно через 6 місяців.
В усіх випадках необхідне хірургічне видалення паразита.
Медики радять для профілактики захищатися від укусів комарами (засітчення вікон, використання репелентів, електрофумігаторів тощо), правильно утримувати тварин та своєчасно їх оглядати у ветеринара і лікувати.