Південноамериканська томатна міль (Tuta аbsoluta Meyr.) – карантинний шкідник, якій в останні роки виявляеться в нашому регіоні. Родина шкідника – країни Південної Америки, перші відомості про її знаходження на Європейському континенті надійшли з Іспанії у 2006 р. У 2010 році південноамериканська томатна міль (ПАТМ) вже була виявлена в Болгарії, на Кіпрі, у Німеччині, Іспанії, Угорщині, Ізраїлі, Туреччині та на території України в помідорах, завезених з Іспанії та Нідерландів.
На Херсонщині вперше південноамериканську томатну міль знайшли у 2012 році у феромонних пастках. Зараз карантинний режим по цьому регульованому шкідливому організму запроваджено у Скадовському, Білозерському та Голопристанському районах на загальній площі 109,79 гектари.
Цей шкідник вважається одним з найнебезпечніших лускокрилих шкідників томатів. Ушкоджені томатною міллю плоди погано зберігаються, загнивають і втрачають товарну якість, а втрати врожаю можуть складати від 50 до 100 %!
Томатна міль – олігофаг, що живиться на пасльонових культурах (помідори, картопля, баклажани тощо). ПАТМ є комахою з високою швидкістю розмноження – шкідник завершує одне покоління за 28 днів, а плодючість самки становить від 60 до 120 яєць. Після виходу з яєць личинки занурюються в рослину і починають живитися, створюючи міни в листях, роблячи ходи в стеблах, пагонах, квітках, незрілих плодах, а пізніше – і в зрілих. Міни личинок збільшуються в довжину і ширину в процесі розвитку і живлення личинок. У випадку їх високої чисельності від листя залишаються тільки скелетні жилки і велика кількість екскрементів личинок.
Враховуючи велику шкідливість Південноамериканської томатної молі, боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів. Реальну загрозу становить можливість проникнення цього шкідника до овочевих теплиць, особливо якщо до них потрапляють плоди чи тара імпортного походження. І якщо в теплиці, у разі виявлення шкідника, його можливо знищити за один – два роки (провести, наприклад, виморожування і зміну культури), то у відкритому грунті це зробити буде надзвичайно складно у зв’язку з особливостями розвитку молі.
Ефективні засоби боротьби:
-Плоди пасльонових культур, насіннева і продовольча картопля, при завезенні їх з районів розповсюдження карантинних молей родини Gelechiidae, мають бути вільними від них.
-Обов’язковий моніторинг для своєчасного виявлення шкідника як візуальним методом, так і застосовуючи феромонні пастки.
-Пакування тільки в нову тару або дизінфіковану після ретельного огляду на відсутність в ній личинок, лялечок чи дорослх комах.
-Зберігати плоди пасльонових культур краще в умовах відбитого світла та аерації (повна темрява сприяє розвитку шкідника).
-Місця зберігання урожаю пасльонових культур, у тому числі картоплесховища, мають бути очищені та дезінфіковані певними інсектицидами.
-Обов’язкове пропагування певних знань серед виробників, які вирощують пасльонові культури та зберігають пасльонову рослинну продукцію, про небезпечність цих шкідників.
-Хімічний контроль тільки системними інсектицидами з обов’язковим чергуванням препаратів.
-Обов’язкове знищення поживних решток та дотримання оптимальних строків збирання урожаю
-Виконання агротехнічних заходів, яки включають в себе глибоку оранку на 25-30 см, своєчасне знищення рослинних решткив та бур’янів родини пасльонових, яки можуть служити місцем резервації шкідника.
При застосуванні пестицидів необхідно керуватися «Переліком дозволених до використання пестицидів в Україні» з дотриманням норм та періодів очікування. Перші обробки рекомендовано проводити після початку льоту метеликів. Подальші обробки проводять з інтервалом в 10-15 днів. Досить дієвим є використання інсектицидів разом з поливною водою при крапельному зрошенні. За рекомендаціями закордонних спеціалістів, хімічні препарати застосовують при потраплянні більше 10 метеликів за тиждень в одну феромонну пастку, при меншій кількості – слід обмежуватися застосуванням біологічних заходів (наприклад, біологічним препаратом лепідоцид з інтервалом 8-10 днів).
Будьте уважні, при виявленні ознак пошкодження рослин південноамериканською томатною міллю негайно повідомте про це Управління фітосанітарноної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.
16.10.2018
Обережно, південноамериканська томатна міль!
Південноамериканська томатна міль (Tuta аbsoluta Meyr.) – карантинний шкідник, якій в останні роки виявляеться в нашому регіоні. Родина шкідника – країни Південної Америки, перші відомості про її знаходження на Європейському континенті надійшли з Іспанії у 2006 р. У 2010 році південноамериканська томатна міль (ПАТМ) вже була виявлена в Болгарії, на Кіпрі, у Німеччині, Іспанії, Угорщині, Ізраїлі, Туреччині та на території України в помідорах, завезених з Іспанії та Нідерландів.
На Херсонщині вперше південноамериканську томатну міль знайшли у 2012 році у феромонних пастках. Зараз карантинний режим по цьому регульованому шкідливому організму запроваджено у Скадовському, Білозерському та Голопристанському районах на загальній площі 109,79 гектари.
Цей шкідник вважається одним з найнебезпечніших лускокрилих шкідників томатів. Ушкоджені томатною міллю плоди погано зберігаються, загнивають і втрачають товарну якість, а втрати врожаю можуть складати від 50 до 100 %!
Томатна міль – олігофаг, що живиться на пасльонових культурах (помідори, картопля, баклажани тощо). ПАТМ є комахою з високою швидкістю розмноження – шкідник завершує одне покоління за 28 днів, а плодючість самки становить від 60 до 120 яєць. Після виходу з яєць личинки занурюються в рослину і починають живитися, створюючи міни в листях, роблячи ходи в стеблах, пагонах, квітках, незрілих плодах, а пізніше – і в зрілих. Міни личинок збільшуються в довжину і ширину в процесі розвитку і живлення личинок. У випадку їх високої чисельності від листя залишаються тільки скелетні жилки і велика кількість екскрементів личинок.
Враховуючи велику шкідливість Південноамериканської томатної молі, боротьба з нею є одним з важливих і першочергових завдань усіх землекористувачів. Реальну загрозу становить можливість проникнення цього шкідника до овочевих теплиць, особливо якщо до них потрапляють плоди чи тара імпортного походження. І якщо в теплиці, у разі виявлення шкідника, його можливо знищити за один – два роки (провести, наприклад, виморожування і зміну культури), то у відкритому грунті це зробити буде надзвичайно складно у зв’язку з особливостями розвитку молі.
Ефективні засоби боротьби:
-Плоди пасльонових культур, насіннева і продовольча картопля, при завезенні їх з районів розповсюдження карантинних молей родини Gelechiidae, мають бути вільними від них.
-Обов’язковий моніторинг для своєчасного виявлення шкідника як візуальним методом, так і застосовуючи феромонні пастки.
-Пакування тільки в нову тару або дизінфіковану після ретельного огляду на відсутність в ній личинок, лялечок чи дорослх комах.
-Зберігати плоди пасльонових культур краще в умовах відбитого світла та аерації (повна темрява сприяє розвитку шкідника).
-Місця зберігання урожаю пасльонових культур, у тому числі картоплесховища, мають бути очищені та дезінфіковані певними інсектицидами.
-Обов’язкове пропагування певних знань серед виробників, які вирощують пасльонові культури та зберігають пасльонову рослинну продукцію, про небезпечність цих шкідників.
-Хімічний контроль тільки системними інсектицидами з обов’язковим чергуванням препаратів.
-Обов’язкове знищення поживних решток та дотримання оптимальних строків збирання урожаю
-Виконання агротехнічних заходів, яки включають в себе глибоку оранку на 25-30 см, своєчасне знищення рослинних решткив та бур’янів родини пасльонових, яки можуть служити місцем резервації шкідника.
При застосуванні пестицидів необхідно керуватися «Переліком дозволених до використання пестицидів в Україні» з дотриманням норм та періодів очікування. Перші обробки рекомендовано проводити після початку льоту метеликів. Подальші обробки проводять з інтервалом в 10-15 днів. Досить дієвим є використання інсектицидів разом з поливною водою при крапельному зрошенні. За рекомендаціями закордонних спеціалістів, хімічні препарати застосовують при потраплянні більше 10 метеликів за тиждень в одну феромонну пастку, при меншій кількості – слід обмежуватися застосуванням біологічних заходів (наприклад, біологічним препаратом лепідоцид з інтервалом 8-10 днів).
Будьте уважні, при виявленні ознак пошкодження рослин південноамериканською томатною міллю негайно повідомте про це Управління фітосанітарноної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.