СИГНАЛІЗАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ про фітосанітарний стан сільськогосподарських культур в сільгосппідприємствах Херсонської області станом на 13.11.2023 року

Озимі зернові культури

Хлібний турун (жужелиця)

При вимушеному розміщенні озимих зернових культур після стерньових попередників на площах, де не дотримувалась агротехніка підготовки ґрунту до сівби і де не проводилась передпосівна токсикація насіння інсектицидними препаратами, можливе формування вогнищ підвищеної чисельності, а тому і шкідливості личинок хлібного туруна (жужелиці).

В цьому році погодні умови вегетаційного періоду, а саме тривала ґрунтова засуха у попередній період, не сприяли розвитку шкідника. Але, шкідливість хлібного туруна зберігається з року в рік, цьому неабиякою мірою сприяють порушення сівозмін, перенасиченість їх зерновими колосовими, збільшення частки повторних посівів, наявність на полях падалиці і засміченість попередників злаковими бур’янами, а також поверхневий обробіток ґрунту. Також великий вплив на збільшення чисельності шкідника зумовили в останні роки теплі зими із незначним промерзанням ґрунту.

Відродження личинок хлібного туруна розпочалося в ІІІ декаді вересня. При проведенні моніторингу на виявлення шкідника слід звернути увагу на жовте листя, яке лежить на землі. Це є ознакою наявності личинок турунів, які «жують» лист в основі і він падає. Саме по цих жовтих прапорцях помітне пошкодження по ранніх сходах. Личинки живуть у нірках, куди затягують листочки сходів падалиці, а потім і рослин озимої пшениці. Внаслідок цього пошкоджені рослини не встигають відростати і можуть загинути.

Основну шкоду посівам озимої пшениці личинки хлібного туруна спричиняють у фази сходів – початку кущіння. Тривалість пошкодження озимих шкідником восени залежить від вологості ґрунту. У посушливу осінь личинки живляться 15-25 днів, за значної кількості опадів – до 100 днів. Більше жужелиця пошкоджує посіви, розташовані поблизу скирт соломи, на місцях втрат зерна при збиранні врожаю, на знижених рельєфах. Шкідливість зберігається аж до настання стійких заморозків, а також при тривалій відлизі взимку. При великій чисельності шкідника відбувається зріджування посівів, з’являються плішини.

Для захисту вже посіяної озимини необхідно проводити ретельні спостереження за динамікою розвитку хлібного туруна на кожному конкретному полі. В період сходи – 3-й листок обробку озимої пшениці проводять за чисельності личинок 1,0-2,0 екз./м2 , в період кущіння – 2,0-3,0 екз./м2 , за умов, коли денні температури не нижче 120 С, нічні не нижчі 50 С – в вечірні або в ранішні години. За осередкового характеру заселення посіву турунами достатньо обробити крайову смугу завширшки до 150 м по периметру поля, або вибірково в осередках підвищеної чисельності фітофага, обприскуючи і на 4-6 метрів навколо самого осередку.

Озима совка

Також, озимину на забур’янених посівах та в посівах, де попередником були багаторічні трави осередково пошкоджують гусениці озимої совки (ІІ-V вік). Скрізь характер і розмір пошкодження гусеницями підгризаючих совок залежатиме від їх віку та фази розвитку культури. Відчутної шкоди фітофаги завдаватимуть пізнім, недружнім сходам культури, які не мають сформованого вузла кущіння. Пошкодження найчастіше починається з країв поля і поширюється на ньому плямами, які надалі утворюють суцільні «плішини», подекуди великих розмірів. Також слід звернути увагу на площі озимої пшениці, яка вирощується за нульової програмою обробки ґрунту.

В осередках високої чисельності підгризаючих совок (понад 2 – 3 гусениці на 1 м2), хлібного туруна (1 – 2 личинки на 1 м2) посіви обприскують локально або всуціль препаратами на основі діючих речовин та їх сумішей: альфа – циперметрин, лямбда – цигалотрин+ тіаметоксам, хлорпірифос+ циперметрин, інші дозволені згідно з Переліком.

Вирішальне значення в захисті посівів від хлібного туруна (жужелиці) та гусениць озимої підгризаючої совки має висока культура землеробства з цілеспрямованим застосуванням відповідних агротехнічних прийомів.

Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області наголошує, всі роботи по обмеженню чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), суворо дотримуючись санітарних правил, регламентів застосування препаратів, правил і заходів з охорони праці та використовувати препарати лише відповідно до «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

Також, наголошуємо, що до роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та мають посвідчення про право роботи з пестицидами.