Батьківщина шкідника — Північна Америка, звідки він був завезений у Європу. Небезпечний шкідник у південних і західних областях України.
Пошкоджує понад 140 видів деревних і чагарникових рослин. Породи, яким віддає перевагу, — шовковиця, клен ясенелистий, волоський горіх, плодові дерева. Гусениці, відроджені з однієї кладки яєць, можуть повністю оголити плодове дерево 10 – 15річного віку.
Метелик з розмахом крил 40 – 50 мм; крила білосніжні з шовковистим полиском; тіло вкрите густими білими волосинками; вусики чорні з білим нальотом, у самки ниткоподібні, у самця перисті; ноги світложовті. Яйце розміром 0,6 – 0,7 мм, кулясте, гладеньке, блакитнувате, іноді жовтувате. Гусениці молодших віків світложовті; голова, грудний щиток і грудні ноги чорні; вздовж спини два ряди чорних або світложовтих бородавок, по боках — чотири ряди; на кожній бородавці чорні й білі волосинки. Гусениця, яка завершила живлення, — 30 – 40 мм завдовжки, зі спинного боку оксамитовокоричнева, по боках тіла — жовті смуги з оранжевими бородавками, на яких розміщені тонкі світлі волосинки й двітри волосинки чорного кольору; голова і ноги чорні. Лялечка — 10 – 15 мм, спочатку лимонножовта, з часом — темнокоричнева, у темному пухнастому коконі сіруватого кольору.
Зимують лялечки під відмерлою корою дерев, під рослинними рештками, в тріщинах і щілинах парканів, під навісами та в інших захищених місцях. Виліт метеликів навесні відбувається недружно, розтягуючись іноді до місяця. Перші метелики з’являються наприкінці квітня — на початку травня. Тривалість їх життя — 6 – 14 діб. Вони ведуть сутінковий спосіб життя. Самки відкладають яйця на верхній і нижній бік листків та на трав’яну рослинність групами по 300 – 500 яєць, укриваючи кладку тонким прозорим пушком. Плодючість — 1200 – 1500 яєць. Ембріональний розвиток триває 5 – 10 діб. Відроджені гусениці скелетують листок, пізніше з’їдають його цілком, залишаючи тільки грубі жилки. До третього й четвертого віків ведуть спільний спосіб життя, обплітаючи павутиною листя. Починаючи з п’ятого віку, розповзаються і переходять до одиночного способу життя. Активні вночі й на світанку, вдень сидять на нижньому боці листка. Зі зниженням температури до 5 – 6 °С живлення припиняється. Без живлення гусениці можуть існувати до 15 діб. Тривалість розвитку гусениць — 45 – 54 доби. За цей час вони линяють 6 – 7 разів. Заляльковуються в різних захищених місцях. На розвиток лялечки потрібно 9 – 14 діб. У липні — серпні відбувається літ метеликів другого покоління. Самки відкладають 2000 – 2300 яєць. Гусениці, які завершили розвиток, у серпні — вересні заляльковуються і залишаються до весни наступного року. В південних областях шкідник розвивається у двох поколіннях. В прохолодну й дощову погоду спостерігається масова загибель гусениць від ядерного поліедрозу та гранульозу. Лялечки гинуть у зимовий період при зниженні температури нижче –30 °С.
Застосовують організаційні, агротехнічні та хімічні методи. До організаційних віднесені зміна шляху руху транспорту, контроль за перевезенням вантажів, агротехнічних методів – збір та знищення гусені та кладок яєць. Гілки з гніздами обрізають і спалюють. На уражених деревах видаляють мертву кору, стовбури обмазують вапном. На присадибних ділянках застосовують ловильні пояси із картону чи гофрованого паперу, який перед заляльковуванням гусені знімають і спалюють. Винищувальні методи: 2–3-кратна обробка гусені 1–2-х поколінь інсектицидами з інтервалом 7–10 днів.
Не дивлячись на складні умови воєнного часу в Україні давайте, все ж таки, при можливості проводити боротьбу з цим шкідником в наших садах, парках, але обов’язково пам’ятайте про мінну небезпеку.
19.05.2023
Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області попереджає, що настає період активації Американського білого метелика
Батьківщина шкідника — Північна Америка, звідки він був завезений у Європу. Небезпечний шкідник у південних і західних областях України.
Пошкоджує понад 140 видів деревних і чагарникових рослин. Породи, яким віддає перевагу, — шовковиця, клен ясенелистий, волоський горіх, плодові дерева. Гусениці, відроджені з однієї кладки яєць, можуть повністю оголити плодове дерево 10 – 15річного віку.
Метелик з розмахом крил 40 – 50 мм; крила білосніжні з шовковистим полиском; тіло вкрите густими білими волосинками; вусики чорні з білим нальотом, у самки ниткоподібні, у самця перисті; ноги світложовті. Яйце розміром 0,6 – 0,7 мм, кулясте, гладеньке, блакитнувате, іноді жовтувате. Гусениці молодших віків світложовті; голова, грудний щиток і грудні ноги чорні; вздовж спини два ряди чорних або світложовтих бородавок, по боках — чотири ряди; на кожній бородавці чорні й білі волосинки. Гусениця, яка завершила живлення, — 30 – 40 мм завдовжки, зі спинного боку оксамитовокоричнева, по боках тіла — жовті смуги з оранжевими бородавками, на яких розміщені тонкі світлі волосинки й двітри волосинки чорного кольору; голова і ноги чорні. Лялечка — 10 – 15 мм, спочатку лимонножовта, з часом — темнокоричнева, у темному пухнастому коконі сіруватого кольору.
Зимують лялечки під відмерлою корою дерев, під рослинними рештками, в тріщинах і щілинах парканів, під навісами та в інших захищених місцях. Виліт метеликів навесні відбувається недружно, розтягуючись іноді до місяця. Перші метелики з’являються наприкінці квітня — на початку травня. Тривалість їх життя — 6 – 14 діб. Вони ведуть сутінковий спосіб життя. Самки відкладають яйця на верхній і нижній бік листків та на трав’яну рослинність групами по 300 – 500 яєць, укриваючи кладку тонким прозорим пушком. Плодючість — 1200 – 1500 яєць. Ембріональний розвиток триває 5 – 10 діб. Відроджені гусениці скелетують листок, пізніше з’їдають його цілком, залишаючи тільки грубі жилки. До третього й четвертого віків ведуть спільний спосіб життя, обплітаючи павутиною листя. Починаючи з п’ятого віку, розповзаються і переходять до одиночного способу життя. Активні вночі й на світанку, вдень сидять на нижньому боці листка. Зі зниженням температури до 5 – 6 °С живлення припиняється. Без живлення гусениці можуть існувати до 15 діб. Тривалість розвитку гусениць — 45 – 54 доби. За цей час вони линяють 6 – 7 разів. Заляльковуються в різних захищених місцях. На розвиток лялечки потрібно 9 – 14 діб. У липні — серпні відбувається літ метеликів другого покоління. Самки відкладають 2000 – 2300 яєць. Гусениці, які завершили розвиток, у серпні — вересні заляльковуються і залишаються до весни наступного року. В південних областях шкідник розвивається у двох поколіннях. В прохолодну й дощову погоду спостерігається масова загибель гусениць від ядерного поліедрозу та гранульозу. Лялечки гинуть у зимовий період при зниженні температури нижче –30 °С.
Застосовують організаційні, агротехнічні та хімічні методи. До організаційних віднесені зміна шляху руху транспорту, контроль за перевезенням вантажів, агротехнічних методів – збір та знищення гусені та кладок яєць. Гілки з гніздами обрізають і спалюють. На уражених деревах видаляють мертву кору, стовбури обмазують вапном. На присадибних ділянках застосовують ловильні пояси із картону чи гофрованого паперу, який перед заляльковуванням гусені знімають і спалюють. Винищувальні методи: 2–3-кратна обробка гусені 1–2-х поколінь інсектицидами з інтервалом 7–10 днів.
Не дивлячись на складні умови воєнного часу в Україні давайте, все ж таки, при можливості проводити боротьбу з цим шкідником в наших садах, парках, але обов’язково пам’ятайте про мінну небезпеку.