Враховуючи шкоду, яку завдають клопи під час свого харчування як зерну, так і згодом борошну, хлібні клопи залишаються найбільш небезпечним шкідником зернових культур, який потребує постійного моніторингу та обов’язкового проведення захисних заходів. Слід зазначити, що в останні роки суттєво змінився видовий склад клопів. Крім клопа шкідливої черепашки, на посівах зернових культур у нашому регіоні стали більше зустрічатися і гостроголовий та маврський клопи.
Нагадуємо, основну шкоду посівам озимої пшениці наносять личинки. Зерно, пошкоджене личинками, деформується, а його маса значно зменшується, знижується вміст і якість клейковини, що погіршує хлібопекарські властивості борошна. Шкодочинність клопів не обмежується погіршенням якості зерна. У пошкодженому зерні знижуються і посівні якості насіння через пошкодження зародка зернівки. З причини різких перепадів температурного режиму заселення посівів озимини клопами шкідливими черепашками відбувалося із середини квітня до середини травня, як і у минулі роки. Відповідно, строки відкладання клопами яєць і відродження личинок будуть також розтягнуті. Тому наразі у посівах одночасно зустрічаються дорослі клопи, яйцекладка та відродження личинок.
З метою недопущення пошкодження посівів та збереження якості зерна, за наявності або перевищення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ): 2 і більше екземплярів фітофага на кв. м у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів – 4-6 екз./м², на насіннєвому ячмені — 8–10 екз./м², рекомендовано провести захисні заходи. Посіви проти личинки клопа шкідливої черепашки захищають дозволеними інсектицидами (згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні») на основі діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам та іншими, які будуть біологічно ефективні проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур. Для підвищення ефективності при обробках можна застосовувати суміші піретроїдів з фосфорорганічними препаратами у половинних нормах витрат. Застосування піретроїдів розраховане на високу початкову їх токсичність, а фосфорорганічні препарати – на тривалішу захисну дію.
При застосуванні інсектицидів слід обов’язково звертати увагу на строки очікування до збирання врожаю.
Оптимальним строком проведення обробки є наявність у посівах 15-30% личинок третього віку, що свідчить про відродження переважної їх більшості.
За прогнозами, з урахуванням погодних умов до обробок слід приступити:
-у південних та центральних районах області – з 01-02 червня;
-у північних – 04-06 червня.
На зрошенні терміни обробки подовжуються на 4-5 днів. Закінчити боротьбу зі шкідниками рекомендуємо протягом 8 – 10 робочих днів.
До початку хімічних обробок необхідно організувати детальні обстеження кожного поля озимої пшениці і насіннєвих посівів з метою визначення чисельності клопа шкідливої черепашки. Нагадуємо, що облік шкідника проводять при масових обстеженнях у тиху погоду з 7.00 до 12.00 та з 16.00 до 19.00 години за допомогою сачка. При цьому, наявність шкідників на 30 помахів сачка множать на 3 та ділять на 10, що буде відповідати їх чисельності на 1м².
Слід враховувати наявність і інших шкідників та їх навантаження на 1 м² посівної площі.
Під час наливу зерна з ґрунту виходитимуть та живитимуться у колосках жуки хлібної жужелиці (туруна) та хлібних жуків. Шкідники виїдатимуть зерно у період молочної і воскової стиглості та вибиватимуть його з колосків, що призводитиме до втрат врожаю та збільшення падалиці. До боротьби з цими шкідниками приступають за наявності 3 – 5 екз. жуків/м².
У цей період розмножуватимуться та пошкоджуватимуть зерно в колосках злакові попелиці та трипси. За умов помірно теплої та помірно вологої погоди, злакові попелиці та, за умов теплої сухої погоди (температура повітря 29-30°С і вологість 35-50%), трипси значно знижуватимуть вагу зерна, що спричинятиме кількісні втрати врожаю. Шкідливість сисних фітофагів зменшуватиметься за огрубіння зерна.
До боротьби з вищезазначеними шкідниками приступають за наявності: пшеничного трипса – 20-30 личинок на колос, злакових попелиць – 20-30 особин на стебло, п’явиць – 0,5-1,0 екз. на стебло при ушкодженні 8-10% листової поверхні.
Під час наливу зерна значної шкоди можуть завдавати сіра зернова та звичайна зернова совки, гусениці першого віку яких спочатку вгризатимуться у середину зерна, а потім ним живитимуться. У подальшому гусениці четвертого віку об’їдатимуть зерно зовні, часто знищуючи його повністю. Живлення гусениць триватиме до збирання врожаю. До боротьби зі шкідником приступають за наявності 3 – 5 гусениць/м².
Також залишається загроза поширення грибкових захворювань зернових культур, зокрема борошнистої роси, септоріозу, піренофорозу, бурої листкової іржі, кореневих гнилей. Вищевказані хвороби та гельмінтоспоріоз, темно-бура, сітчаста плямистості, розвиватимуться також у посівах ячменю, передусім у загущених посівах на добрих агрофонах.
Ефективне оздоровлення рослин за швидкого наростання захворювання листкової поверхні та колоса досягається обприскуванням під час формування зернівок фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: карбендазим, манкоцеб, метрафенон, проквіназид, прохлораз, флутріафол, фентропідин, тебуконазол, біксафен + протіоконазол, протіоконазол + тебуконазол, епоксиконазол + тіофанат–метил, пропіконазол + прохлораз та іншими. Доцільно оздоровлювати високопродуктивні посіви за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження плямистостями, 5% – септоріозом) та сприятливих для розвитку хвороб температур і тривалих рос.
При застосуванні пестицидів обов’язково слід враховувати рекомендації виробника щодо умов застосування препарату, а саме – температурного режиму.
Під час проведення захисних обробок слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни. Допускати до роботи з пестицидами і агрохімікатами осіб, які не мають протипоказань по стану здоров’я і пройшли медичний огляд на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами, спеціальне навчання та мають допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами, відповідно до статті 11 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» № 86/95-ВР від 02.03.1995 р. Всі працівники, при виконанні робіт з пестицидами і агрохімікатами, повинні мати при собі медичну книжку, допуск (посвідчення) і наряд на виконання певних робіт із пестицидами і агрохімікатами. (Додаток 1, Додаток 2 до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98).
28.05.2019
Як не допустити пошкодження посівів
Враховуючи шкоду, яку завдають клопи під час свого харчування як зерну, так і згодом борошну, хлібні клопи залишаються найбільш небезпечним шкідником зернових культур, який потребує постійного моніторингу та обов’язкового проведення захисних заходів. Слід зазначити, що в останні роки суттєво змінився видовий склад клопів. Крім клопа шкідливої черепашки, на посівах зернових культур у нашому регіоні стали більше зустрічатися і гостроголовий та маврський клопи.
Нагадуємо, основну шкоду посівам озимої пшениці наносять личинки. Зерно, пошкоджене личинками, деформується, а його маса значно зменшується, знижується вміст і якість клейковини, що погіршує хлібопекарські властивості борошна. Шкодочинність клопів не обмежується погіршенням якості зерна. У пошкодженому зерні знижуються і посівні якості насіння через пошкодження зародка зернівки. З причини різких перепадів температурного режиму заселення посівів озимини клопами шкідливими черепашками відбувалося із середини квітня до середини травня, як і у минулі роки. Відповідно, строки відкладання клопами яєць і відродження личинок будуть також розтягнуті. Тому наразі у посівах одночасно зустрічаються дорослі клопи, яйцекладка та відродження личинок.
З метою недопущення пошкодження посівів та збереження якості зерна, за наявності або перевищення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ): 2 і більше екземплярів фітофага на кв. м у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів – 4-6 екз./м², на насіннєвому ячмені — 8–10 екз./м², рекомендовано провести захисні заходи. Посіви проти личинки клопа шкідливої черепашки захищають дозволеними інсектицидами (згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні») на основі діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам та іншими, які будуть біологічно ефективні проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур. Для підвищення ефективності при обробках можна застосовувати суміші піретроїдів з фосфорорганічними препаратами у половинних нормах витрат. Застосування піретроїдів розраховане на високу початкову їх токсичність, а фосфорорганічні препарати – на тривалішу захисну дію.
При застосуванні інсектицидів слід обов’язково звертати увагу на строки очікування до збирання врожаю.
Оптимальним строком проведення обробки є наявність у посівах 15-30% личинок третього віку, що свідчить про відродження переважної їх більшості.
За прогнозами, з урахуванням погодних умов до обробок слід приступити:
-у південних та центральних районах області – з 01-02 червня;
-у північних – 04-06 червня.
На зрошенні терміни обробки подовжуються на 4-5 днів. Закінчити боротьбу зі шкідниками рекомендуємо протягом 8 – 10 робочих днів.
До початку хімічних обробок необхідно організувати детальні обстеження кожного поля озимої пшениці і насіннєвих посівів з метою визначення чисельності клопа шкідливої черепашки. Нагадуємо, що облік шкідника проводять при масових обстеженнях у тиху погоду з 7.00 до 12.00 та з 16.00 до 19.00 години за допомогою сачка. При цьому, наявність шкідників на 30 помахів сачка множать на 3 та ділять на 10, що буде відповідати їх чисельності на 1м².
Слід враховувати наявність і інших шкідників та їх навантаження на 1 м² посівної площі.
Під час наливу зерна з ґрунту виходитимуть та живитимуться у колосках жуки хлібної жужелиці (туруна) та хлібних жуків. Шкідники виїдатимуть зерно у період молочної і воскової стиглості та вибиватимуть його з колосків, що призводитиме до втрат врожаю та збільшення падалиці. До боротьби з цими шкідниками приступають за наявності 3 – 5 екз. жуків/м².
У цей період розмножуватимуться та пошкоджуватимуть зерно в колосках злакові попелиці та трипси. За умов помірно теплої та помірно вологої погоди, злакові попелиці та, за умов теплої сухої погоди (температура повітря 29-30°С і вологість 35-50%), трипси значно знижуватимуть вагу зерна, що спричинятиме кількісні втрати врожаю. Шкідливість сисних фітофагів зменшуватиметься за огрубіння зерна.
До боротьби з вищезазначеними шкідниками приступають за наявності: пшеничного трипса – 20-30 личинок на колос, злакових попелиць – 20-30 особин на стебло, п’явиць – 0,5-1,0 екз. на стебло при ушкодженні 8-10% листової поверхні.
Під час наливу зерна значної шкоди можуть завдавати сіра зернова та звичайна зернова совки, гусениці першого віку яких спочатку вгризатимуться у середину зерна, а потім ним живитимуться. У подальшому гусениці четвертого віку об’їдатимуть зерно зовні, часто знищуючи його повністю. Живлення гусениць триватиме до збирання врожаю. До боротьби зі шкідником приступають за наявності 3 – 5 гусениць/м².
Також залишається загроза поширення грибкових захворювань зернових культур, зокрема борошнистої роси, септоріозу, піренофорозу, бурої листкової іржі, кореневих гнилей. Вищевказані хвороби та гельмінтоспоріоз, темно-бура, сітчаста плямистості, розвиватимуться також у посівах ячменю, передусім у загущених посівах на добрих агрофонах.
Ефективне оздоровлення рослин за швидкого наростання захворювання листкової поверхні та колоса досягається обприскуванням під час формування зернівок фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: карбендазим, манкоцеб, метрафенон, проквіназид, прохлораз, флутріафол, фентропідин, тебуконазол, біксафен + протіоконазол, протіоконазол + тебуконазол, епоксиконазол + тіофанат–метил, пропіконазол + прохлораз та іншими. Доцільно оздоровлювати високопродуктивні посіви за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження плямистостями, 5% – септоріозом) та сприятливих для розвитку хвороб температур і тривалих рос.
При застосуванні пестицидів обов’язково слід враховувати рекомендації виробника щодо умов застосування препарату, а саме – температурного режиму.
Під час проведення захисних обробок слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни. Допускати до роботи з пестицидами і агрохімікатами осіб, які не мають протипоказань по стану здоров’я і пройшли медичний огляд на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами, спеціальне навчання та мають допуск (посвідчення) на право роботи із зазначеними пестицидами і агрохімікатами, відповідно до статті 11 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» № 86/95-ВР від 02.03.1995 р. Всі працівники, при виконанні робіт з пестицидами і агрохімікатами, повинні мати при собі медичну книжку, допуск (посвідчення) і наряд на виконання певних робіт із пестицидами і агрохімікатами. (Додаток 1, Додаток 2 до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98).