Під час проведення фітосанітарного моніторингу посівів озимого ріпаку в Великоолександрівському та Білозерському районах спостерігається активне розселення жуків великого ріпакового стеблового та капустяного стеблового прихованохоботників.
Ці жуки зимують у ґрунті. З місць зимівлі вони виходять при температурі повітря понад +60С, а масовий виліт розпочинається при температурі близько +120С з поступовим заселенням від країв площі поля і подальшим поширенням по всьому периметру. Через 10-20 днів після заселення жуки відкладають яйця у стебла рослин. Фаза яйця триває близько 1 тижня. Личинка розвивається всередині стебла 30-40 днів, потім заляльковується у ґрунті.
Шкоди посівам спричиняють як дорослі жуки, так і личинки. Жуки вигризають невеличкі ямки на стеблах і на жилках листків. У місцях проколів стебла утворюються темні плями зі світлою облямівкою. Личинки проточують ходи в стеблах, черешках листків, через що відбувається відмирання пошкоджених тканин і органів рослин. Личинка мігрує стеблом, при цьома урожає провідні судини, що спричиняює його розтріскування (якщо доходить до точки росту — можливе випадіння рослин). Фітосанітарний моніторинг посівів проводять за допомогою жовтих пасток та шляхом візуального спостереження. Поріг шкодочинності, при досягненні якого розпочинають захисні обприскування, для капустяного та ріпакового стеблових прихованохоботників – 2-4 жука на 25 рослин ріпаку, або 10 жуків на жовту пастку протягом 3 днів.
Великий ріпаковий (стебловий) прихованохоботник (Ceutorhynchus napi Gyll.)
Капустяний стебловий прихованохоботник (Ceutorhynchus pallidactylus Marsh.)
Наразі повсюдно триває розвиток фітопатогенів озимого ріпаку: листя культури уражено пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом. Пошкоджене з осені хворобами листя нижнього ярусу поступово відмирає.
У всіх господарствах, де вирощують озимий ріпак, необхідно обов’язково обстежити посіви щодо заселення зазначеними шкідниками та ураження хворобами, а при перевищенні порогів шкодочинності – провести крайові або суцільні обробки інсектицидами на основі ацетаміприду (Моспілан, ВП – 0,1-0,12 кг/га). Проти захворювань у ранньовесняний період на ріпаку рекомендується застосовувати Колосаль Про, МЕ – 0,4-0,6 л/га.
Нагадуємо, що Моспілан – це системний інсектицид контактно-шлункової дії. Він належить до нового класу інсектицидів — неонікотиноїдів. Треба зазначити декілька переваг цього препарату: він має подовжену знищувальну дію (до 3-х тижнів) на дорослих комах, личинок та яйця;
має високу біологічну ефективність незалежно від температур та низьку норму застосування.
Обробки рослин треба проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Згідно зі ст.37 Закону України «Про бджільництво», необхідно не пізніше ніж за три доби до початку обробки попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Під час проведення захисних обробок слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.
19.03.2019
Сигналізаційне повідомлення про фітосанітарний стан посівів сільськогосподарських культур в сільгосппідприємствах Херсонської області на 19 березня 2019 року
Під час проведення фітосанітарного моніторингу посівів озимого ріпаку в Великоолександрівському та Білозерському районах спостерігається активне розселення жуків великого ріпакового стеблового та капустяного стеблового прихованохоботників.
Ці жуки зимують у ґрунті. З місць зимівлі вони виходять при температурі повітря понад +60С, а масовий виліт розпочинається при температурі близько +120С з поступовим заселенням від країв площі поля і подальшим поширенням по всьому периметру. Через 10-20 днів після заселення жуки відкладають яйця у стебла рослин. Фаза яйця триває близько 1 тижня. Личинка розвивається всередині стебла 30-40 днів, потім заляльковується у ґрунті.
Шкоди посівам спричиняють як дорослі жуки, так і личинки. Жуки вигризають невеличкі ямки на стеблах і на жилках листків. У місцях проколів стебла утворюються темні плями зі світлою облямівкою. Личинки проточують ходи в стеблах, черешках листків, через що відбувається відмирання пошкоджених тканин і органів рослин. Личинка мігрує стеблом, при цьома урожає провідні судини, що спричиняює його розтріскування (якщо доходить до точки росту — можливе випадіння рослин). Фітосанітарний моніторинг посівів проводять за допомогою жовтих пасток та шляхом візуального спостереження. Поріг шкодочинності, при досягненні якого розпочинають захисні обприскування, для капустяного та ріпакового стеблових прихованохоботників – 2-4 жука на 25 рослин ріпаку, або 10 жуків на жовту пастку протягом 3 днів.
Великий ріпаковий (стебловий) прихованохоботник (Ceutorhynchus napi Gyll.)
Капустяний стебловий прихованохоботник (Ceutorhynchus pallidactylus Marsh.)
Наразі повсюдно триває розвиток фітопатогенів озимого ріпаку: листя культури уражено пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом. Пошкоджене з осені хворобами листя нижнього ярусу поступово відмирає.
У всіх господарствах, де вирощують озимий ріпак, необхідно обов’язково обстежити посіви щодо заселення зазначеними шкідниками та ураження хворобами, а при перевищенні порогів шкодочинності – провести крайові або суцільні обробки інсектицидами на основі ацетаміприду (Моспілан, ВП – 0,1-0,12 кг/га). Проти захворювань у ранньовесняний період на ріпаку рекомендується застосовувати Колосаль Про, МЕ – 0,4-0,6 л/га.
Нагадуємо, що Моспілан – це системний інсектицид контактно-шлункової дії. Він належить до нового класу інсектицидів — неонікотиноїдів. Треба зазначити декілька переваг цього препарату: він має подовжену знищувальну дію (до 3-х тижнів) на дорослих комах, личинок та яйця;
має високу біологічну ефективність незалежно від температур та низьку норму застосування.
Обробки рослин треба проводити в тиху, безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Згідно зі ст.37 Закону України «Про бджільництво», необхідно не пізніше ніж за три доби до початку обробки попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Під час проведення захисних обробок слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.