Льодяна кірка

Дуже різки зміни в погодних умовах нашого регіону можуть пагубно вплинути на перезимівлю озимих культу. В деяких районах області спостерігається утворення льодяної кірки на посівах озимини. Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області вкотре нагадує, що льодяна кірка дуже шкідлива, особливо в морозні зими. Розрізняють притерту і підвищену льодяні кірки. Особливо шкідлива притерта прозора кірка, коли утворюється шар льоду 10-12 см завтовшки, щільно притертого до ґрунту. Під кіркою порушується газообмін, рослини відчувають нестачу кисню. У них переважає аеробне дихання з утворенням спирту, який токсично діє на клітини. Крім того, може спостерігатись механічне травмування льодом вузла кущення. Шкодочинність льодяної кірки визначається її товщиною, тривалістю покриття нею рослин, температурою повітря та ступенем загартованості покритих нею рослин. Чим товстіша кірка та довший період її дії і нижча температура повітря, тим більші наслідки.

Якщо зверху притертої крижаної кірки є листя, то згубна дія знижується, оскільки між льодом і листям існують невеликі пори, які дозволяють забезпечити газообмін. Сутність газообміну полягає в тому, що при диханні рослин, вуглекислий газ (СО2), що утворився, частково виходить на поверхню і частково надходить кисень (О2), що забезпечує життя рослинам. Якщо листя рослин озимих культур не виходять на поверхню притертою крижаної кірки, то такі озимі приречені на повну або часткову загибель, так як накопичується велика кількість вуглекислого газу в тканинах рослин, і вони гинуть від удушення. Причому існує закономірність: чим нижче негативні температури, тим швидше гинуть рослини.

Притерту льодяну кірку знищують, посипаючи її торфом, попелом, перегноєм, мінеральними добривами. Повне знищення притертої кірки неможливе.

Підвищена льодяна кірка утворюється внаслідок замерзання води над рослинами. Здебільшого вона не шкодить рослинам, навіть відіграє певну захисну роль, але при тривалому її зберіганні утворюється «парниковий ефект», що призводить до загибелі рослин від випрівання внаслідок відновлення вегетації. Єдиним ефективним і економічно виправданим методом боротьби із товстою підвішеною кіркою може бути коткування полів кільчасто-шпоровими катками. Ефективність даного методу можна спостерігати на власні очі шляхом проби ґрунту, що демонструє дійсну руйнацію кірки. При тонкій підвішеній кірці, зазвичай, значного пошкодження рослин не спостерігається.

З огляду на це, агрономам сільгосппідприємств слід обов’язково здійснити моніторинг полів озимини та визначитись з необхідністю проведення захисних заходів. При цьому слід пам’ятати, що загибель озимих ячменю та пшениці спостерігається за наявності притертою крижаної корки більше 30 діб. Ріпак не витримує льодяної кірки взагалі і навіть при незначному пошкодженні льодом на рослинах слід очікувати розвиток хвороб.