Фахівці Управління фітосанітарної безпеки підводять підсумки роботи за 2018 рік

Окрім основних завдань по охороні території України та, зокрема, Херсонщини від проникнення регульованих шкідливих організмів, фітосанітарні інспектори на митному кордоні забезпечують дотримання фітосанітарних вимог країн, до яких наші сільгоспвиробники експортують свою рослинну продукцію. З Херсонської області відправка на експорт сільськогосподарської продукції з багатьох регіонів нашої країни здійснюється морським шляхом – теплоходами та наземним – у автомобільному транспорті, залізничних вагонах та контейнерах. Так, українські аграрії за 2018 рік експортували з Херсонщини більше 1,7 млн тонн рослинної продукції. Зокрема, пшениці експортовано більше 132 тис. тонн в такі країни як Лівія, Єгипет, Сомалі, Філіппіни, Нідерланди, Марокко, Литва, Ізраїль, Індонезія, Німеччина, Данія, Бангладеш, Австрія, Алжир, Франція, Катар, Італія, Ліван; кукурудзи – 103,9 тис. тонн експортовано до Іспанії, Італії, Франції, Єгипту, Туреччини, Нідерландів, Ізраїлю, Угорщини, Греції, Німеччини, Кіпру, Бангладешу, Шрі-Ланки, Катару та навіть Канади.

Збільшилась і кількість споживачів нашого борошна. У 2018 році до таких країн як Венесуела, Сьєрра-Леоне, Оман, Молдова, Корея, Ізраїль, Ірак, Грузія, Ангола, Палестина, Катар, Ліван експортовано більше 9,0 тис. тонн.

Оскільки Україна є членом багатьох міжнародних організацій, на сьогодні однією з головних умов для експорту сільськогосподарської продукції є виконання фітосанітарних вимог кожної окремої країни, куди вивозиться продукція. В іншому випадку країна-експортер може отримати нотифікаційні повідомлення щодо недотримання фітосанітарних вимог і подальшу заборону щодо експорту продукції до відповідних країн.

Проте міжнародні вимоги змінюються не в бік їх лібералізації. Так, зі сторони країн Євразійського Економічного Союзу (ЄАЕС), ЄС, КНР, Туреччини та інших країн існує вимога щодо ввезення об’єктів регулювання з ділянок, вільних від певних карантинних організмів. У країнах Євразійського економічного Союзу, згідно з кодами УКТЗЕД, це понад 70 видів товарів (рішення ЄАЕС № 157), а нещодавно список було доповнено ще низкою карантинних організмів (рішення ЄАЕС № 24), які підлягають контролю. Це суттєвий бар’єр для експорту, але тим не менш, обов’язковий до виконання.

Стосовно експорту ячменю до КНР також існує сувора вимога щодо встановлення ділянок вільних від певних регульованих шкідливих організмів. У цьому році планується візит представників китайської сторони з метою перевірки виконання цих правил щодо ячменю та вирішення питання щодо можливості відкриття подальшого експорту пшениці до КНР.

Українське законодавство у сфері карантину рослин, яке регулює питання місць виробництва або виробничих ділянок, вільних від регульованих шкідливих організмів, визначається Законом України «Про карантин рослин». Там чітко визначено, що місця виробництва або виробничі ділянки, вільні від регульованих шкідливих організмів, встановлюються виключно на вимогу особи, що займається виробництвом об’єктів регулювання. Зауважимо, що проходження процедури виробником здійснюється виключно на добровільних засадах. Ніхто не може примушувати виробника, або його представника до створення ділянок вільних від певних шкідливих організмів, але подальший експорт сільгосппродукції до значної кількості ринків країн світу буде можливий лише за умов їх створення. 

Так, незважаючи на досить жорсткі фітосанітарні вимоги по експорту картоплі, державними фітосанітарними інспекторами Управління фітосанітарної безпеки в Херсонській області було встановлено 27 «вільних зон», з яких було дозволено вивезення картоплі до Республіки Білорусь. Всього було експортовано понад 3,0 тис. тонн. Експорт також здійснювався і до Молдови та Грузії. 

У 2018 році значно збільшився експорт яблук. Всього фітосанітарний контроль був проведений при відправці в межах Україні 8,7 тис. тонн яблук та 6,6 тис. тонн, які експортовано до 11 країн світу, у тому числі і на азійські ринки (Саудівська Аравія). Близько третини всього експорту яблук припало на країни ЄС.