Чому корови влітку плачуть?

Телязіоз – це захворювання тварини, яке характеризується запаленням кон’юнктиви рогівки ока і проявляється значною кількістю виділень запального ексудату з внутрішнього кута ока, світлобоязню, помутнінням роговиці і, навіть, сліпотою. Телязіоз може призвести до значних економічних втрат в тваринництві з причин зниження молочної та м’ясної продуктивності, незапланованого вибракування осліплих тварин, витрат на лікування даної хвороби.

Телязіозом хворіють багато видів тварин, але найчастіше велика рогата худоба. Збудником цієї хвороби є телязії – круглі гельмінти жовто-сірого забарвлення. Життєвий цикл гельмінтів проходить за допомогою мухи-корівниці та великої рогатої худоби.

Навесні в оці тварин самки – телязії народжують інвазійних личинок, які зі сльозою мігрують до внутрішнього ока худоби, де заковтуються мухами. В кишечнику мух личинки телязій протягом 2-4 тижнів харчуються, ростуть, двічі линяють і з часом мігрують у хоботок мухи. Під час харчування, личинка виповзає з хоботка і попадає в око тварини знову, де перетворюється у дорослу особину. Таким чином, цикл триває.

На телязіоз вразливе поголів’я різного віку, але найчастіше проявляється активність на молодняку (4-6 місячний вік). Кількість паразитів в одній тварині може сягати до 50-ти осіб.

Після вигону корів на пасовище і початку льоту мух корівниць з’являється висока вірогідність початку захворювання. Активність хвороби супроводжується такими ознаками: пригнічений стан, зниження апетиту і, як наслідок, зменшення надоїв… Спочатку розвивається катаральний кон’юнктивіт: з’являється сльозотеча, гіперемія та набряклість кон’юнктиви. Через 1-2 дні відзначаються гнійні запалення. Запалена тканина настільки розпухає, що прикриває все око. Надалі процес запалення поширюється на рогівку, розвивається помутніння, яке поступово збільшується, виникають ерозії і виразки. Хвороба супроводжується болючістю очного яблука, з’являються більма і втрата зору.

При лікуванні хвороби рекомендуються антигельмінтні препарати для введення безпосередньо під третє віко. Народна медицина радить використовувати настої квіток календули, ромашки та ін. Для знищення цих гельмінтів застосовують препарати резорбтивної дії: дитразин цитрат у вигляді 20% водного стерильного розчину, 40% розчину локсурана, дектомакс 1% (дорамектин). Розчини цих речовин вводять під шкіру в ділянці шиї, з повторним застосуванням через добу івермектину.

Для профілактики телязіозу рекомендують запобігати нападу мух – корівниць на тварин, або ж проведення профілактичних дегельмінтизацій. Необхідно не випускати тварин в найспекотніший період на пасовище, а утримувати їх в закритих приміщеннях чи за навісами та випасати у нічний та ранішній час. Молодняк, народжений поточного року, випасати окремо від материнського стада.

Профілактичні дегельмінтизації проводять тими самими препаратами, що і при лікувальних заходах. Необхідно проводити дві дегельмінтизації всього поголів’я. Перша – перед переведенням худоби на стійлове утримання, друга – перед вигоном на пасовище.

Телязіоз зустрічається на всій території України, та найвищий прояв хвороби у південних областях. Перші паразити з’являються у червні та наприкінці липня. Тварина може заразитися як влітку, так і восени на пасовищах, де велика вірогідність контакту з носіями паразитів, в організмі яких є інвазійні личинки збудників хвороби. Живуть дорослі телязії в очах тварин понад 12 місяців.

Слід зазначити, що тільки планомірна, абсолютно наполеглива боротьба з гельмінтозами, яка розрахована не на тимчасове придушення гельмінтів, а на повне їх знищення, дозволить зберегти тварин і надасть можливість різко підвищити їхню продуктивність.

Ветеринарним фахівцям і власникам ВРХ всіх вікових груп слід проводити боротьбу з даним захворюванням відповідно до інструкції по ліквідації телязіозу, з використанням сучасних методів лікування та профілактики даного захворювання.