Світова спільнота сьогодні відзначає День захисту прав споживачів. Адже усі ми – незалежно від віку, статі, освіти, соціального статусу та займаної посади – споживачі. Впродовж усього життя ми споживаємо продукти, товари та послуги й платимо за них. Людина народжується і стає споживачем медичних послуг, іде з життя через ритуальні. Тому, кожен повинен знати на що він має право і на що може розраховувати.
“Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів”, – зазначено у статті 42 Конституції України. Отже, захист споживчих прав – це складова частина захисту прав людини.
– споживачі – це всі ми, – сказав в свій час Джон Кеннеді. – Споживачі – це найбільший економічний прошарок, який впливає майже на будь-яке приватне або державне економічне рішення Але це єдиний голос, якого часто не чути.
Ці слова американського президента є актуальними і донині. Згідно із ст. 50 Конституції України, держава встановлює, що кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та відшкодування завданої шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Зазначена стаття знайшла своє віддзеркалення в нормах спеціального законодавства.
Відносини між споживачами товарів і послуг та виробниками, виконавцями, продавцями регулює Закон України «Про захист прав споживачів». Також, він встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їхніх прав.
У державах із розвиненою економікою споживач здійснює керівну функцію на споживчому ринку. А це можливо лише за активної життєвої позиції кожного громадянина країни та підтримки з боку держави.
Захист прав споживачів має свою історію та великий міжнародний досвід. Ще в IV столітті до н.е. у стародавньому Херсонесі існував метрологічний нагляд, а наглядачі на ринках слідкували за торгівлею та захищали права споживачів. В Англії у 1200 році король Людовік VI карав за нечесну практику в торгівлі.
У 1936 році була заснована спілка споживачів Сполучених Штатів Америки. Аналогічні організації виникли 1951 року – у Франції та Німеччині, 1957-го – у Великій Британії, у 1960-му – в Канаді. Цього ж року було засновано і Міжнародну Організацію Споживчих товариств “Consumer International”, до якої сьогодні входить понад 200 національних державних, громадських, регіональних та інших консумерських організацій країн світу.
Права людини, як споживача, вперше офіційно окреслив Президент Сполучених Штатів Америки Джон Кеннеді, ухваливши 15 березня 1962 року “Білль про права споживачів”. У документі, зокрема, визначено чотири головних права: на безпеку і якість товарів та послуг, на вірогідну інформацію про них, право на вибір та право бути вислуханим у суді, якщо першими трьома правами нехтують. Тож день проголошення Білля світова спільнота відзначає як Всесвітній день прав споживача.
Згодом до них додалися ще чотири: право на відшкодування збитків, право на споживацьку освіту, право на задоволення базових потреб і право на здорове довкілля.
У 1973 році ХХV сесія Консультативної Асамблеї Євросоюзу ухвалила “Хартію захисту споживачів”, а в 1985-му – Генеральна Асамблея ООН затвердила “Керівні принципи для захисту інтересів споживачів”.
Згадані три документа лягли в основу адміністративно-правового механізму захисту споживачів в усьому світі.
Україна першою серед країн пострадянського простору приєдналася до прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН у 1985 році Керівних принципів для захисту інтересів споживачів та законодавчо закріпила їх, створивши таким чином умови для повноцінного і всебічного захисту прав споживачів.
Сьогодні серед пріоритетів держави – завоювання довіри населення. Це можливо лише шляхом створення належних умов життя, насичення ринку добротними товарами, реалізації права вільного та свідомого вибору продукції.
15.03.2018
15 березня – Всесвітній день захисту прав споживачів
Світова спільнота сьогодні відзначає День захисту прав споживачів. Адже усі ми – незалежно від віку, статі, освіти, соціального статусу та займаної посади – споживачі. Впродовж усього життя ми споживаємо продукти, товари та послуги й платимо за них. Людина народжується і стає споживачем медичних послуг, іде з життя через ритуальні. Тому, кожен повинен знати на що він має право і на що може розраховувати.
“Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів”, – зазначено у статті 42 Конституції України. Отже, захист споживчих прав – це складова частина захисту прав людини.
– споживачі – це всі ми, – сказав в свій час Джон Кеннеді. – Споживачі – це найбільший економічний прошарок, який впливає майже на будь-яке приватне або державне економічне рішення Але це єдиний голос, якого часто не чути.
Ці слова американського президента є актуальними і донині. Згідно із ст. 50 Конституції України, держава встановлює, що кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та відшкодування завданої шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Зазначена стаття знайшла своє віддзеркалення в нормах спеціального законодавства.
Відносини між споживачами товарів і послуг та виробниками, виконавцями, продавцями регулює Закон України «Про захист прав споживачів». Також, він встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їхніх прав.
У державах із розвиненою економікою споживач здійснює керівну функцію на споживчому ринку. А це можливо лише за активної життєвої позиції кожного громадянина країни та підтримки з боку держави.
Захист прав споживачів має свою історію та великий міжнародний досвід. Ще в IV столітті до н.е. у стародавньому Херсонесі існував метрологічний нагляд, а наглядачі на ринках слідкували за торгівлею та захищали права споживачів. В Англії у 1200 році король Людовік VI карав за нечесну практику в торгівлі.
У 1936 році була заснована спілка споживачів Сполучених Штатів Америки. Аналогічні організації виникли 1951 року – у Франції та Німеччині, 1957-го – у Великій Британії, у 1960-му – в Канаді. Цього ж року було засновано і Міжнародну Організацію Споживчих товариств “Consumer International”, до якої сьогодні входить понад 200 національних державних, громадських, регіональних та інших консумерських організацій країн світу.
Права людини, як споживача, вперше офіційно окреслив Президент Сполучених Штатів Америки Джон Кеннеді, ухваливши 15 березня 1962 року “Білль про права споживачів”. У документі, зокрема, визначено чотири головних права: на безпеку і якість товарів та послуг, на вірогідну інформацію про них, право на вибір та право бути вислуханим у суді, якщо першими трьома правами нехтують. Тож день проголошення Білля світова спільнота відзначає як Всесвітній день прав споживача.
Згодом до них додалися ще чотири: право на відшкодування збитків, право на споживацьку освіту, право на задоволення базових потреб і право на здорове довкілля.
У 1973 році ХХV сесія Консультативної Асамблеї Євросоюзу ухвалила “Хартію захисту споживачів”, а в 1985-му – Генеральна Асамблея ООН затвердила “Керівні принципи для захисту інтересів споживачів”.
Згадані три документа лягли в основу адміністративно-правового механізму захисту споживачів в усьому світі.
Україна першою серед країн пострадянського простору приєдналася до прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН у 1985 році Керівних принципів для захисту інтересів споживачів та законодавчо закріпила їх, створивши таким чином умови для повноцінного і всебічного захисту прав споживачів.
Сьогодні серед пріоритетів держави – завоювання довіри населення. Це можливо лише шляхом створення належних умов життя, насичення ринку добротними товарами, реалізації права вільного та свідомого вибору продукції.